Друк

V Всеукраїнський історичний турнір

1

Запрошуємо учнів старших класів взяти участь у Всеукраїнському історичному турнірі, що відбудеться 09 грудня 2016 року у НВК № 240 «Соціум»


Положення

Всеукраїнського історичного турніру

Історичний турнір – це змагання між командами школярів старших класів, які уміють на високому науковому рівні викласти та обґрунтувати свою позицію з приводу тієї чи іншої історичної події, наукової роботи, даних архівного документа і довести її в наукових дискусіях – історичних раундах.

УЧАСНИКИ ТУРНІРУ

1. Склад команди. У Історичному турнірі можуть брати участь команди у складі чотирьох-пяти учнів 10-11 класів. Не дозволяється брати участь у Турнірі студентам вищих навчальних закладів. Протягом проведення Турніру забороняється змінювати персональний склад команди. Кожну команду очолює капітан, який є офіційним її представником. Капітану надається право під час історичного раунду розподіляти обов’язки між членами команди.

2. Керівник команди. Команду учасників Турніру супроводжує один керівник, який відповідає за життя та здоров’я учнів, надає необхідну науково-методичну і морально-психологічну підтримку та допомогу.

СКЛАД ЖУРІ

Журі Турніру формується Організаційним комітетом. До роботи у складі журі запрошуються вчені, викладачі та студенти вищих навчальних закладів, методисти і вчителі з різних регіонів України. Перед початком гри склад журі оголошується членам команд та гостям Турніру.

Голова Оргкомітету та голова журі – Болдак Світлана Володимирівна, вчитель історії, вчитель вищої категорії, педагогічне звання «старший учитель».

РЕГЛАМЕНТ ІСТОРИЧНОГО РАУНДУ

1. Опонент викликає доповідача на завдання (1 хв.)
2. Доповідач приймає чи відхиляє виклик (1 хв.)
3. Підготовка до доповіді (2 хв.)
4. Доповідь (7 хв.)
5. Запитання опонента до доповідача і його відповіді (2 хв.)
6. Підготовка до опонування (2 хв.)
7. Опонування (5 хв.)
8. Запитання рецензента до доповідача,до опонента,їхні відповіді (3 хв.)
9. Підготовка до рецензування (2 хв.)
10. Рецензування відповідей доповідача і опонента (3 хв.)
11. Заключне слово рецензента, опонента, доповідача (загальна полеміка) (5 хв.)
12. Запитання журі (2 хв.)
13. Виставлення оцінок (2 хв.)
14. Слово журі (3 хв.)

ВИСТУП КОМАНД ПІД ЧАС ІСТОРИЧНОГО РАУНДУ

  • Доповідач (один або два члени команди на рівних правах) викладає суть розв’язання завдання, акцентуючи увагу на наукових підходах в історії до того чи іншого факту, події. Має право не відповідати на запитання опонента до початку обговорення доповіді, не відповідати на запитання, на які вже була дана відповідь, якщо питання некоректні або виходять за рамки наукової дискусії з даного питання.

Мова турніру – державна.

  • Опонент (один або два члени команди) висловлює критичні зауваження до доповіді, вказує на її позитивні сторони, виявляє недоліки та помилки у висвітленні заданої проблеми. Він повинен формулювати свої запитання у ввічливій, коректній формі, повторювати й уточнювати свої запитання на прохання доповідача та журі. Під час полеміки обговорюється висвітлення завдання доповідачем. Опонент може вказати на недоліки у доповіді, спираючись на матеріал, який він використовував для розвязання цього завдання.
  • Рецензент (один член команди) коротко оцінює виступи доповідача й опонента.
  • Спостерігачбере участь у загальній дискусії.
    • Питання, які ставить інша сторона, повинні бути уточнюючими і стосуватися тільки доповіді, яка була заслухана. Запитання може ставити будь-який член команди.
    • Відповідає на запитання доповідач або член його команди (з дозволу ведучого).

Обмеження кількості виступів

  • Кожний учасник команди під час одного історичного раунду може виступати не більше одного разу.
  • Уточнюючі запитання і відповіді на них, а також участь у полеміці виступами не вважаються.

ЗАПИТАННЯ ДО ТУРНІРУ

  1. Зовнішня політика Івана Виговського: чи була альтернатива пропольському  вектору?
  2. Латина в Україні: чужорідне явище чи мова національної культури?
  3. Гедиміновичі в Україні: «збирачі руських земель» чи провідники політичних інтересів Великого Князівства Литовського?
  4. Візантія та Київська Русь: проблема спадкоємності.
  5. Тоталітарна держава та національна культура: проблема взаємовідносин.